Сусідні квадри

© Описи стосунків: Віктор Гуленко, 1989
© Ілюстрації: Мар'яна Литова (Стовп'юк), 2002
Всі матеріали розміщено за дозволом авторів.

Стосунки між типами, що належать до сусідніх квадр, у чомусь нагадують стосунки з типами власної квадри. Але помітна й різниця у життєвих установках типів, яка не завжди дозволяє співпрацювати ефективно.

1. Напівдоповнення (напівдуальність).

На словах партнери добре розуміють одне одного. Екстраверт іноді не слухає інтроверта, продовжуючи розвивати свою тему. Однак інтроверт не ображається на це, знаходячи можливість пристосуватися. У напівдуалів завжди багато тем для розмов, і ці розмови не втомлюють.

Напівдуали, особливо якщо ці особи протилежної статі, викликають обопільний інтерес, тягнуться одне до одного, надто коли обидва надміру раціональні чи ірраціональні. Але десь на півшляху до зближення котрийсь із них чинить таке, що різко все руйнує, відкидає їх до вихідних рубежів.

Однак партнери не ображаються одне на одного, заспокоюються і знову намагаються зблизитись, щоб знову спіткнутися на рівному, здавалося б, місці. Стороннім людям здається, що тут вирують пристрасті, розгоряється справжнє кохання.

Призначення напівдуальних стосунків — підвищувати тонус партнера, тримати його постійно у стані працездатності. Тонізуючий ефект досягається за рахунок періодичних струсів, які не дають людині повністю розслабитись, їх можна порівняти з обдаванням холодною водою після неповного пробудження. Комфорт у спілкуванні з таким партнером контрастний: то радість зближення, то нерозуміння і розчарування.

Формула таких стосунків: по першій функції - допомога, по другій - управління, послідовність - пряма.

2. Міраж.

Це стосунки розслаблення. З «міражним» партнером приємно відпочивати чи обговорювати сторонні теми. Людина немовби розпливається, розосереджується, перетворюється на міраж. З таким партнером не виникає бажання займатися справами.

Ділове співробітництво утруднене. Зовсім незрозумілі мотиви вчинків одне одного. Те, до чого прагне партнер, здається неістотним, але таким, що заслуговує на увагу. Чекають одне від одного зовсім іншої активності. Тому один охолоджує іншого, у його ділових задумах. Таке спілкування іноді має вигляд досить смішного.

Інтроверт у цій парі намагається позбавитися спроб екстраверта нав'язати свою точку зору, прагне добитися певної автономії. Екстраверт не залишає спроб зробити з інтроверта "нормальну" людину. Обидва ставляться критично до здібностей один одного.

Суперечки у цій парі, як правило, скороминущі. Партнери тягнуться одне до одного. Часом стосунки стають дуже добрими і теплими за умови: вони мало обговорюють конкретні теми, а більше роблять роботу разом. Обговорення результатів успішно завершеної роботи надихає, але за нових спроб узятися за справу знову-таки натрапляють на ті самі труднощі. Разом вони навряд чи багато чого досягають через неможливість мобілізуватись і працювати на повну силу.

Формула таких стосунків: по першій функції - управління, по другій - допомога, послідовність - пряма.

3. "Родинні" стосунки.

Стосунки, як у далеких родичів, які розуміють формально потрібні у даних умовах речі, з додержанням законів ввічливості і гостинності, але без особливого вникання у подробиці ситуації. З плином часу такі розмови набридають, оскільки створюється враження, що людина береться за розв'язання проблеми не з того кінця або не в тій послідовності і не бажає стати на твою точку зору. Партнери часто прагнуть до деякої середньої лінії, компромісу.

У компанії ці стосунки значно поліпшуються, тому що поведінка партнера у контактах з іншими людьми, як правило, дуже подобається. Щодо цього «родичам» є чого повчитися одне в одного: один — стриманості, а другий, навпаки, більшої активності.

«Родинні» партнери навіть звертаються одне до одного за порадою. Але потім виходить так, що порадник сам починає користуватись одержаною інформацією у своїх цілях. Один і той же випадок розглядається партнерами під різними кутами зору. Тому партнери часто здаються одне одному егоїстами, хоча напряму таких претензій і не заявляють. У сім'ї такі стосунки тяжчі за ревізні, оскільки породжують недовір'я одне до одного і не дають відчуття власної значущості.

У способі виконання однієї і тієї ж роботи взаєморозуміння також немає, їх найрозвинутіші поведінкові функції протилежні: поки обидва на рівних, вони не зачіпають одне одного, особливо якщо обидва інтроверти, але коли один начальник чи за іншої нерівності позицій, це призводить до розбіжностей і конфліктів.

Формула таких стосунків: по першій функції - розуміння, по другій - протидія, послідовність - пряма.

4. "Ділові" стосунки.

Це стосунки рівних партнерів. Повною мірою дружніми їх не назвеш, скоріше — товариськими. Перешкод у спілкуванні не виникає, можна сказати одне одному все, що завгодно. У цих стосунках завжди наявне почуття безпеки, бо кожен відчуває: партнер нічим не загрожує. А це дуже приваблює, надто коли людина живе у недружньому середовищі.

Крім того, в цих стосунках дуже помітні ролі людини - ті якості, які людина випинає у спілкуванні. З-за цього можлива гра у "кішки-мишки": навмисне чергування тиску та послаблення у розмові. Справа в тому, що в таких бесідах один завжди має перевагу над іншим. Все залежить від того, про що буде йтися.

У рамках цих стосунків можливе ділове співробітництво. Але воно ефективне тільки за умови збігу підтипів, інакше словесна забава переросте у тиск на ті якості, які людина прагне у собі розвивати. Цей тиск завжди виходить від сильної функції партнера і сприймається як грім серед ясного неба.

Однак суперечки трапляються нечасто. Як правило, партнери прагнуть допомогти одне одному. В усякому разі запит на подання допомоги сприймається правильно. Але сама допомога подасться недостатньо інтенсивно.

Ці стосунки — на середньому ступені комфортності. Проти такого партнера ніяких заперечень і в той же час і ніяких «за». Виникає відчуття розумного мінімуму, в якому відбивається задоволення від спілкування з рівним, не нудним партнером.

Формула таких стосунків: по першій функції - протидія, по другій - розуміння, послідовність - пряма.