Асиметричні стосунки

© Описи стосунків: Віктор Гуленко, 1989
© Ілюстрації: Мар'яна Литова (Стовп'юк), 2002
Всі матеріали розміщено за дозволом авторів.

В соціоніці існують також асиметричні, тобто нерівні стосунки. Перший партнер ставиться до другого зовсім не так, як другий до першого. Формули стосунків наглядно ілюструють таку нерівність.

1. Соціальне замовлення.

Стосунки замовлення утворюють кільця:

1) Вчитель -> Політик -> Менеджер -> Винахідник -> Вчитель...
2) Підприємець -> Маршал -> Життєлюб -> Психолог -> Підприємець...
3) Гуманіст -> Посередник -> Інспектор -> Критик -> Гуманіст...
4) Охоронець -> Лірик -> Аналітик -> Майстер -> Охоронець...

Перший партнер — назвемо його передавачем замовлення, чи просто замовником,— дивиться на другого, приймача (підзамовного), згори вниз, як на такого, котрий стоїть нижче, недооцінюючи його. Другий дивиться на першого (підзамовний на замовника), навпаки, як на людину цікаву, значущу, спочатку переоцінюючи його.

Підзамовного може захопити у замовникові, по-перше, його поведінка, манера триматися, вміння легко зробити те, до чого прагне підзамовний, і, по-друге, стиль викладу його думок, його творчий почерк. Підзамовний у присутності замовника мимоволі починає запобігати перед ним, догоджати йому з якихось для себе незрозумілих причин. Починається з дрібниць, далі — більше й більше, поки підзамовний сам не починає стримувати себе. Причому сторонніми це сприймається так, нібито підзамовний чомусь виправдується перед замовником.

Воднораз у поведінці замовника є й неприємні моменти. Ті риси, які замовник випинає, аби, з його точки зору, справляти приємне враження у товаристві, привернути до себе увагу, проникають у підсвідомість підзамовного і будять у ньому неясний, смутний потяг до активності для усунення тих умов, які змушують замовника страждати або поводити себе неприродно. Однак підзамовному завжди незрозуміле, що ж треба конкретно робити. Замовлення, що видається, є не індивідуальним, а соціальним, тобто за ним приховуються проблеми тієї групи людей, в яку включено цю пару. Для сторонніх стосунки соціального замовлення сприймаються як рівні, безконфліктні. Ініціатором їх майже завжди є замовник. Підзамовний відчуває з боку замовника якусь душевну приязнь до себе. Замовник прагне всіляко заохотити підзамовного, потурбуватися про нього, підтримати його в міру сил. Зворотна реакція буває, як правило, тільки спочатку. Спроби домовитись із замовником на рівних не мають успіху, зворотний зв'язок ніяк не налагоджується.

Внаслідок цього підзамовний відходить від замовника і воліє триматися на відстані чи, бува, зачепити його в якийсь спосіб, пускаючи в хід свою сильну функцію, яка у замовника є предметом лише періодичної турботи. Отже, ці стосунки можна назвати стосунками заступництва за браком зворотного зв'язку. Подеколи вони переростають у майже повне ігнорування підзамовним замовника. Прихід до такого становища свідчить — замовлення цілком усвідомлене як соціальне.

Формула таких стосунків: по першій функції - допомога, по другій - управління, послідовність - зворотна. Так можна "вичислити" Вашого замовника. Але в нього щодо Вас (і, відповідно, у Вас щодо Вашого підзамовного) буде працювати цілком інша формула: по першій функції - управління, по другій - допомога, послідовність - також зворотна. Неважко помітити, що така формула - однакова для всіх 16 типів.

2. Соціальна ревізія.

Стосунки ревізії також утворюють кільця:

1) Вчитель -> Критик -> Менеджер -> Посередник -> Вчитель...
2) Підприємець -> Лірик -> Життєлюб -> Майстер -> Підприємець...
3) Гуманіст -> Винахідник -> Інспектор -> Політик -> Гуманіст...
4) Охоронець -> Маршал -> Аналітик -> Психолог -> Охоронець...

Це другий тип асиметричних стосунків у соціоніці. Ревізор немовби постійно стежить за ревізованим, звертаючи увагу на його дошкульне місце. Створюється враження, що ревізор постійно прагне з'ясувати, що і як робить ревізований, який часто відчуває, що за ним начебто увесь час наглядають. Однак це аж ніяк не означає, що ревізор обов'язково словесно вказує ревізованому на його ваду. Але ревізований у глибині душі розуміє, що ревізор може зробити це в будь-який момент і в його присутності спочатку почувається дещо напружено.

Ревізор здається людиною значущою, а його дії такими, що заслуговують на увагу. Визнання ревізора хочеться заслужити, його похвала дуже ціниться. Однак ревізор постійно недооцінює ревізованого, думки й справи якого йому видаються не вартими уваги, що не може не викликати образи. Спочатку це навіть заохочує: є бажання довести ревізорові свою корисність, але всі спроби марні — він здається самовдоволеним і дріб'язковим, він прискіпується, намагається повчати і перевиховувати.

Ревізований здається цікавим і здібним, але йому чогось бракує. Йому треба допомогти, підказати, та всі поради виявляються марними: ревізований їх не сприймає, чим посилює бажання ревізора перевиховати його.

Стосунки ревізії можна назвати стосунками опіки над ревізованими. Відчуваючи свою уразливість, ревізований на людях схильний вдаватися до спроб вийти з-під цієї опіки: він зачіпає ревізора, сперечається з ним, намагається давати йому доручення. Проте такі спроби, як правило, нічим не закінчуються. Ревізор не ображається, а продовжує далі «виховувати» ревізованого.

Ревізна пара буває згуртованою. Справа у тому, що обидва відчувають свою соціальну значущість: ревізор як опікун-благодійник, без чиєї турботи і настанов ревізований пропаде, а ревізований — як об'єкт опіки, чия цінність визнається у такий спосіб.

Формула таких стосунків: по першій функції - протидія, по другій - розуміння, послідовність - зворотна. Так можна "вичислити" Вашого ревізора. Але в нього щодо Вас (і, відповідно, у Вас щодо Вашого підзамовного) буде працювати цілком інша формула: по першій функції - розуміння, по другій - протидія, послідовність також зворотна. Неважко помітити, що і у цьому випадку одна й та ж сама формула є дійсною для всіх 16 типів.